Як поводитись в суді

        Прозорість функціонування державних інститутів є важли­вою ознакою демократії. Не можливо забезпечити справедливе та ефективне судочинство без його відкритості та гласності. Саме це визначено в сучасних демократичних стандартах судочинства. Громадяни мають знати, хто і як приймає суспільно важливі рішен­ня, як їх виконують і як це впливає на суспільство загалом.

          Судовий процес, по суті, є механізмом для вирішення спорів. Одна сторона процесу звинувачує іншу у вчиненні певного право­порушення (кримінального, цивільного, адміністративного тощо). Під час розгляду справи сторони мають повідомити факти, які підт­верджують  їхню позицію. Тому «факти», оспорювані в суді, мають лише умовний характер, який прямо залежить від версії сторони спору. Поки суд не ухвалить рішення, обвинувачену сторону вва­жають невинною.

Під час здійснення судового процесу діють норми поведінки в суді, які  можна поділити на дві групи — загальноприйняті етичні норми поведінки в публічному місці та процесуальні норми,  прямо чи  опосередковано  передбачені  в  процесуальному законодавстві.

 

•    користування мобільним телефоном;

•    внесення до зали судового засідання їжі чи напоїв та їх вжи­вання;

•    жування гумки;

•    куріння;

•    прослуховування аудіозаписів, голосна реакція на перебіг судового процесу, а також будь-яка інша демонстрація сво­го ставлення до подій;

•    читання газет, книжок;

•    інші дії, що їх зазвичай визнають неприйнятними в держав­них установах та публічних місцях.

 

Процесуальні норми поведінки в залі суду здебільшого прямо чи опосередковано визначено в законі. До них належать такі:

       

•    вимоги етики спілкування з судом (обов’язок встати, коли суд заходить чи виходить; спілкування лише стоячи та в офі­ційній формі; звернення до судді «Ваша честь»);

•    вимоги до порядку неофіційного фіксування інформації (допускається користуватися портативними аудіотехнічними пристроями, робити письмові записи, натомість застосування інших методів фіксування потребує спеціальної ухвали суду);

•    вимоги підтримувати порядок у залі судового засідання (цих вимог не конкретизовано, тож за їх порушення можуть бути визнані будь-які дії, що перешкоджають судовому розгляду, зокрема й недотримання розглянутих раніше етичних норм);

•    заборона спілкування під час судового розгляду справи з учасниками процесу та іншими особами, присутніми на су­довому засіданні;

•    обов’язковість виконання розпоряджень судді, який головує на засіданні;

*   виконання обов’язкових дій у певних ситуаціях (обов’язок стояти під час оголошення судового рішення).

 

Літинського районного суду                                        Т.Сніжинський