Напевно, найнеприємніше, що може трапитися в дорозі (без урахування, борони Боже, ДТП), це складання інспектором ДАІ протоколу щодо водія. Потім зазвичай – штраф або позбавлення водійських прав. Однак законодавець надав водієві достатньо прав, щоб той не залишився після зустрічі з даішником без грошей і водійських прав. Найголовніша зброя – це суд.
У 2010 році до Літинського районного суду почали масово звертатись водії із адміністративними позовами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Були різні випадки розгляду вказаних справ. Так, наприклад, за вказаний період до суду надійшло 245 адміністративних справ про скасування постанови, винесеної працівником ДПС УДАІ про накладення адмінстягнення. Із прийняттям постанови вирішено 218 справ, у тому числі із задоволенням позову 187 справ. Із закриттям провадження вирішено 1 справу, 25 позовів залишено без розгляду.
У 2011 році ситуація дещо змінилась. Водії вже менше почали звертатись за захистом своїх прав. За 2011 рік до суду надійшло 144 справи про скасування вищезгаданих постанов, винесених працівниками ДАІ. Із прийняттям постанови розглянуто 103 адміністративні справи, у тому числі із задоволенням позову 95 справ. Із закриттям провадження вирішено 1 справу, 40 адміністративних позовів залишено без розгляду. Таким чином ми бачимо, що в основному більша частина позовів задовольняється, а постанови про адміністративні порушення, винесені інспекторами ДАІ, скасовуються.
Так, наприклад, у 2010 році до суду звернувся громадянин М із позовом, в якому зазначає, що інспектором ДПС ВДАІ м.Вінниці була винесена постанова відносно нього про адміністративне правопорушення, згідно якої на водія було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 425 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
У протоколі та постанові зазначено, що в м.Вінниці водій М, керуючи власним автомобілем, надавав послуги по перевезенню пасажирів без ліцензійної картки, чим допустив порушення п.2.1. ПДР України. Позивач вважав зазначені протокол та постанову незаконними і такими, що суперечать дійсним обставинам справи. В судовому засіданні позивач пояснив, що дійсно в м.Вінниці він був зупинений інспектором ДАІ. Інспектор забрав документи, наказав зачекати і пішов до себе в автомобіль. Поряд із водієм знаходилось ще декілька зупинених автомобілів. Через 15 хвилин інспектор підійшов з протоколом, щоб той розписався. Виявилось, що він звинувачує водія у наданні послуг по перевезенню пасажирів без ліцензійної картки. І це при тому, що пасажирів в автомобілі не було і його автомобіль не має ознак таксі. На думку позивача, це було відверте викривлення фактів, з чим водій не погодився. Крім того, водій побачив, що у протоколі інспектор зазначив свідка, але під час вказаної зупинки та потім ніяких осіб, які б бачили, що громадянин М перевозив пасажирів, не було. На запитання про свідка, інспектор сказав, що свідок знаходиться в патрульній машині і запропонував його показати. Коли вони підійшли до патрульної машини, то гр. М побачив, що там знаходиться якась людина. На запитання, що саме він може засвідчити, ця людина зрозумілої відповіді не надала. Позивач вважав, що ця особа не могла бути свідком, оскільки постійно знаходилась в патрульній машині. Патрульна машина знаходилась на відстані більше десяти метрів від автомобіля гр.М, ситуація відбувалась в нічний час. На думку водія, якщо викликати в суд дану особу, то буде встановлено, що вона не є свідком того, що зазначив інспектор. Також у протоколі інспектор вказав, що позивач працює водієм таксі «Приватне», але інспектор ДПС взагалі не питав про місце роботи, насправді ж він працює інженером. До того ж у протоколі інспектор зазначає, що водій порушив вимоги п.2.1. Правил дорожнього руху. Але п.2.1. серед переліку документів, які повинен мати водій, не вимагає наявності ліцензійної картки, тому не було ніякого порушення вказаного пункту ПДР. Таким чином позивач вважав, що у його діях немає складу правопорушення, у якому його визнано винним в зазначеній постанові. А сама постанова винесена без всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи. Представник відповідача по даній справі в зал судового засідання не з’явився та не надав заперечення проти задоволення позову. Тому, вислухавши позивача та вивчивши докази, які були у справі, суд визнав позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Також в судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення чинного законодавства, на яке посилається позивач, при винесенні працівником ДАІ спірної постанови. Таким чином суд скасував постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо стягнення з гр.М штрафу в сумі 425 грн., яка була винесена інспектором ДПС ВДАІ м.Вінниці.
В іншій справі громадянин В звернувся до суду із адміністративним позовом до ВДАІ Літинського району про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ст.121 ч.6 КУпАП. В позовній заяві позивач зазначив, що він рухався на власному автомобілі і був зупинений працівниками ДПС. Вони перевірили документи на автомобіль і склали відносно нього протокол, про що він навіть і не знав, так як копії постанови та протоколу йому в руки не дали. Він їх отримав лише з відділу ДВС Літинського РУЮ, в яких було зазначено, що інспектором ВДАІ на позивача було винесено постанову, в якій зазначено, що водій керував власним автомобілем без технічного паспорту, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП, на наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. Позивач пояснив, що він не погоджується із діями працівника ДАІ при складанні протоколу, а також не погоджується із постановою про накладення адмінстягнення і вважає дану постанову незаконною.
Цього разу в судове засідання з’явився представник відповідача, який пояснив, що по статті, яку вказує позивач, протокол взагалі не складався і штраф не виносився. Відносно нього було складено протокол лише по ст.121 КУпАП і винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по даній статті. Крім того при складанні протоколу громадянина В було ознайомлено із ним і він поставив свій підпис власноручно, про те, що дійсно керував транспортним засобом без талону технічного огляду, тобто визнав свою вину. Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши усі матеріали справи, суд по цій справі відмовив в задоволенні позову громадянину В. Позивач мав можливість оскаржити дану постанову до Київського адміністративного апеляційного суду, але не зробив цього, напевно все ж таки визнав те, що він дійсно порушив ПДР України.
В основному зараз до суду звертаються ті водії, які впевнені в своїй правоті, тому що не завжди й водії добросовісні. Адже коли водій виїжджає на дорогу, він повинен розуміти, що несе відповідальність не тільки за себе, а ще й за тих людей, які знаходяться поруч, за своїх пасажирів, за інших водіїв на дорозі, за пішоходів. Адже саме найдорожче що в нас є, це наше життя та здоров’я, здоров’я наших дітей, наших близьких, отож будемо відповідальними, добросовісними, сумлінними водіями. Це збереже і наші кошти, і час, і допоможе нам покращити ситуацію та саме головне зменшити смертність на дорогах.
Консультант Літинського
районного суду Поляруш А.А.
_03_03.png)
