Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення судової практики на тему:
«Застосування місцевими судами та апеляційним судом правових позицій ЄСПЛ під час встановлення судових рішень»
На виконання вимоги Апеляційного суду Вінницької області від 19.04.2016 р. виконано зазначене узагальнення. При проведенні узагальнення використовувались статистичні звіти Літинського районного суду вінницької області за 2014-2015 роки, матеріали цивільних та кримінальних справ.
Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) є міжнародним
судовим органом, створеним після Другої світової війни з метою надання додаткової (субсидіарної) можливості захистити свої права будь-яким фізичним і юридичним особам із європейських держав, що приєдналися до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), а також протоколів до цієї Конвенції. На теперішній час ЄСПЛ є доступним механізмом захисту прав і для українських громадян. З 11 вересня 1997 р., з дати набрання чинності для України Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – ЄКПЛ) до ЄСПЛ надійшла значна кількість скарг від громадян України, і зараз наша держава посідає четверте місце за кількістю поданих в ЄСПЛ скарг. Вивчення практики вищих судових інстанцій дозволяє встановити поступово зростаючий вплив міжнародних правових стандартів на судову систему України.
Останнім часом все частіше відзначається зростаючий вплив Європейського суду з прав людини на українське право і судову практику. При цьому мова йде про необхідність використання «європейських стандартів» як ідеалу, до якого нам необхідно прагнути.
Слід відмітити важливість співпраці між національними та європейськими органами задля подальшого розширення всебічних взаємовигідних відносин України та країн західної Європи, збагачення та обміну правовими культурами країн, зокрема, практикою захисту і реалізації конституцій, законів та інших правових актів; важливу роль у забезпеченні верховенства права, основних прав і свобод людини.
Основна проблема використання правових позицій ЄСПЛ в національному судочинстві пов’язана перш за все із розбіжністю правових систем, та з використанням принципів однієї правової системи в іншій. Дискусії виникають з приводу юридичної сили прецедентів ЄСПЛ та обсягу врахування його позицій судами, а також стосовно проблеми, пов’язаної з необхідністю гармонізації суттєво різних за своїм змістом та спрямованістю правових систем, адже для Української системи права не характерне застосування прецендентів, котре проявляється в тому, що цей суд при вирішенні справ схильний в цілому слідувати підходам, які ним застосовувалися раніше, якщо тільки не визнає за необхідне їх редагувати. Це так звана доктрина «staredecisis», що в буквальному перекладі означає «стояти на вирішеному», тобто принцип правосуддя в англо-саксонських правових системах, зміст якого полягає в тому, що при
виробленні рішення судом панівна сила належить прецеденту. Практика створення та застосування класичного прецедентного права починає складатися і в Україні. Прецедентне право Європейського суду з прав людини може бути додатковим чинником для офіційного визнання судового прецеденту як джерела права у питаннях захисту прав людини, що сприятиме зміцненню позицій та поверненню довіри до судової влади в Україні.
Проте в теперішній час суддями при винесенні рішення практика європейського суду з прав людини використовується засіб аргументування своїх позицій при прийнятті рішень під час розгляду справ.
Зокрема при обранні запобіжних заходів відносно підозрюваних у кримінальних провадженнях слідчі судді Літинського районного суду Вінницької області звертались до міжнародно-правової аргументації у своїх рішеннях, не розділяючи при цьому думки про основоположне значення міжнародних правил як критеріїв оцінки внутрішнього регулювання показуючи тим самим ілюстративний характер.
У справі № 137/1926/14-к за клопотанням слідчого СВ Літинського РВ УМВС про обрання запобіжного заходу відносно Ковальчука П.А., міститься посилання на рішення у справах«Хейрідов протиУкраїни»,«Нештак проти Словачини»,«Амбрушкевич проти Польщі» в обгрунування проти свавільності щодо позбавлення людини свободи. Одночасно взято ду уваги позиції котрі є олбов’язковими для виконання як судами України так і судами інших держав.
У справах № 137/2625/14-к за клопотанням слідчого СВ Літинського РВ УМВС про обрання запобіжного заходу відносно Шумського С.І., 137/371/15-к за клопотанням слідчого СВ Літинського РВ УМВС про обрання запобіжного заходу відносно Рудика Р.С., 137/433/15-к за клопотанням слідчого СВ Літинського РВ УМВС про обрання запобіжного заходу відносно Солодовника О.В., 137/499/15-к за клопотанням слідчого СВ Літинського РВ УМВС про обрання запобіжного заходу відносно Щебивок І.О., 137/824/15-к за клопотанням слідчого СВ Літинського РВ УМВС про обрання запобіжного заходу відносно Костенка П.А.,слідчим суддею здійсненні посилання на правовові позиції ЄСПЛ викладенні у рішеннях « Москаленко проти України», «Харченко проти України», в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно підозрюваних.
Ухвалою слідчого судді по справі № 137/2214/15-к за скаргою Бельдія В.Г. про про дослідження кримінальних проваджень, та зобов’язання слідчих органів вручити постанови для подальшого оскарження, скаргу було повернуто скаржнику пославшись на рішення ЄСПЛ «Артіко проти Італії» , мотивуючи тим, що не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
У справах № 137/372/15-к, 137/486/15-к, 137/487/15-к, 137/488/15-к за клопотанням слідчих СВ Літинського РВ УМВС про проведення обшуку в межах кримінальних проваджень міститься посилання на рішення ЄСПЛ «Жан П’єр ван Россем проти Бельгії», яким передбачено, що рішення про проведення обшуку повинно обов’язково встановлювати межі, щоб санкціоноване втручання не відносилось цілком на розсуд слідчих органів.
При застосуванні норм ЄКПЛ судді Літинського районного суду Вінницької області брали до уваги всю практику ЄСПЛ як щодо України, так і практику, сформовану в ході розгляду скарг, поданих проти інших держав.
Постає очевидним висновок, що без аналізу і використання досвіду інших країн повноцінний розвиток національної правової системи є неможливим. Аналіз європейського досвіду використання практики ЄСПЛ в національних правових системах підтверджує те, що на сьогодні європейська правотворчість виступає потужним механізмом впливу на розгляд справ в судових органах. Для України одним із першорядних завдань є побудова дієвої системи впровадження правових позицій Європейського суду з прав людини, яка б врахувала й позитивний, й негативний досвід країн Європи в імплементації виробленої практики ЄСПЛ.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Останнім часом відзначається зростаючий вплив Європейського суду з прав людини на українське право і судову практику. При цьому мова йде про необхідність використання «європейських стандартів» як ідеалу, до якого необхідно прагнути.
Основною проблемою застосування на практиці правових позицій викладених у рішеннях ЄСПЛ є те, як національні судові системи мають відноситись до прецедентної практики ЄСПЛ, зокрема, чи не мають бути рішення ЄСПЛ обов’язковими у тому чи іншому значенні принаймні для деяких з них, враховуючи, що учасниками Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) є країни з різними правовими традиціями.
Таким чином українські судді повинні брати до уваги всю практику ЄСПЛ як щодо України, такі практику, сформовану в ході розгляду скарг, поданих проти інших
держав Тільки такий підхід допоможе уникнути Україні нових заяв до ЄСПЛ про порушення прав.
Голова Літинського районного суду Білик Н.В.
Вінницької області
Виконавець Гуменюк Б.І.
помічник судді
(04347) 2-14-05
_03_03.png)
