Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення
Судової практики розгляду кримінальних проваджень за угодами про визнання винуватості розглянутих Літинським районним судом Вінницької області у 2014 році
Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Людина, її права і свободи, честь і гідність недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).
Прийнятий 13 квітня 2012 р. КПК України у ст. 2 одним із пріоритетних завдань кримінального провадження визначив охорону прав, свобод та законних інтересів учасників.
Особливої уваги заслуговує питання захисту та відновлення порушених прав особи, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Цьому має сприяти новий інститут кримінального процесуального законодавства – врегулювання кримінально-процесуальних відносин на підставі угод (глава 35). Положення глави 35 КПК України розширюють можливості сторін у межах здійснення кримінального провадження і є одним із кроків до його демократизації. Задекларовані норми кримінально-процесуального законодавства відповідають європейським стандартам і можуть вважатися одним із виявів приведення національного законодавства до вимог законодавства ЄС.
Кримінальне провадження на підставі угод в Україні є новелою. Цей інститут має важливе значення для судової практики, оскільки веде до скорочення строків розгляду справ, значно зменшує навантаження на роботу судів і головне – сприяє правосуддю, захищаючи права та законні інтереси людини.
Кримінальне провадження на підставі угод є одним із особливих порядків кримінального процесу і регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК).
Статтею 468 КПК передбачені два види угод – про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним (далі – угода про примирення) і угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним про визнання винуватості (далі – угода про визнання винуватості).
Угода про визнання винуватості – це угода між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим), в якій названі сторони узгоджують умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого залежно від його дій після початку кримінального провадження або після вручення письмового повідомлення про підозру щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення. Угоду про визнання винуватості може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості й тяжких злочинів. На відміну від угоди про примирення вона не може застосовуватися до особливо тяжких злочинів. Більше того угода про визнання винуватості застосовується щодо злочинів, унаслідок яких шкоду завдано лише державним чи суспільним інтересам, і не допускається у кримінальному провадженні, у якому бере участь потерпілий (ч. 4 ст. 469 КПК). Однак із цього правила є виняток. Його передбачено ст. 477 КПК і полягає в тому, що при вчиненні конкретного злочину чоловіком (дружиною) потерпілого чи іншими близькими родичами або членом сім’ї потерпілого, або особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду винятково власності потерпілого. Тобто йдеться про те, що домінуючим фактором угоди про визнання винуватості є інтереси держави і суспільства. У свою чергу потерпілій особі надається право вибору захисту свого законного інтересу.
Так проведеним узагальненням встановлено, що за 2014 рік до Літинського районного суду Вінницької області надійшло 15 кримінальних проваджень, надіслані прокурором для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, за скоєння злочинів передбачених ст.ст.190 ч.1, 309 ч.1, 263 ч.1, ч.2, 302 ч.2, 395, 213 ч.1 КК України.
Слід зазначити, що проведене узагальнення кримінальних проваджень засвідчило: прокурори переважно належним чином виконують свої обов’язки щодо формування відповідних матеріалів. До судів надходять підшиті обвинувальний акт з угодою та розпискою про отримання копії обвинувального акта.
В ході проведеного узагальнення видно, що всі угоди затверджувались судом в підготовчому судовому засіданні.
З метою прийняття законних та обґрунтованих рішень про затвердження угод в підготовчому судовому засіданні, судді неухильно дотримувалися вимог КПК, а також роз’яснень ВССУ зокрема зважали на таке.
Участь сторін угоди під час її розгляду в підготовчому судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК, а також прокурора є обов’язковою.
В разі якщо у судове засідання не прибули сторони угоди або одна зі сторін, головуючий відкладав судове засідання, призначав дату нового засідання і вживав заходів для забезпечення прибуття цих осіб до суду.
Судове засідання розпочинається з оголошення прокурором обвинувального акта. Після цього головуючий, встановивши особу обвинуваченого, роз’яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним. Якщо після роз’яснення суті обвинувачення обвинувачений заперечує проти затвердження угоди, вона не може бути затверджена. У такому випадку суд постановляє ухвалу про закриття судового провадження у кримінальному провадженні на підставі угоди та повертає матеріали прокурору для продовження досудового розслідування або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку (якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження).
Після проведення зазначених дій головуючий, оголосивши текст угоди, згідно з частинами 4, 5 ст. 474 КПК з’ясовує в обвинуваченого, чи повністю він розуміє:
1)права, надані йому законом;
2) наслідки укладення та затвердження угод;
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, – таке уточнення відсутнє в ч. 5 цієї статті, із чого вбачається, що угода про примирення може укладатися щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких особа може лише частково визнавати вину;
4) вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Відповідно до положень ст.475 КПК, якщо суд під час здійснення судового провадження на підставі угод переконається, що укладена між сторонами угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. При цьому вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків, установленим у ст.374 КПК, з урахуванням особливостей, передбачених ч.3 ст.475 КПК.
Проведеним узагальненням встановлено, що судді якісно, з дотриманням вимог КПК України розглядають питання про затвердження угод про визнання винуватості, ухвалюють законні та обґрунтовані вироки, дотримуються розумних строків розгляду кримінальних проваджень.
Суддя Літинського
районного суду: Желіховський В.М.
Вик. Байнак В.А.
_03_03.png)
