Узагальнення судової практики розгляду слідчими суддями клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування

 Узагальнення судової практики розгляду слідчими суддями клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування

Однією з новацій нового КПК України є суттєве розширення функції суду щодо контролю за дотриманням прав і свобод сторін кримінального провадження під час досудового розслідування, а також запровадження з цією метою інституту слідчого судді, як особи, яка спеціально уповноважується на здійснення такого контролю.

Новий КПК України забезпечує значне розширення функції судового контролю за досудовим розслідуванням, а саме:

- забезпечує можливість оскарження безпосередньо до суду окремих рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора в ході досудового розслідування;

- встановлює майже повну монополію суду щодо вирішення питань про обмеження прав і свобод особи в ході досудового розслідування;  

- розширює повноваження суду щодо надання дозволів на вчинення окремих слідчих дій;

- наділяє суд деякою мірою наглядовими функціями в питанні оцінки законності затримання особи та тримання її під вартою.

КПК  2012 року України покладає на слідчого суддю значний об’єм функцій та обов’язків, які він має виконувати. Серед яких і розгляд слідчими суддями клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

         На протязі першого півріччя 2014 року  до Літинського районного  суду надійшло 30 клопотань. З них 2 клопотання про направлення особи до медичного закладу для проведення амбулаторної психіатричної експертизи, що становить 6% загальної кількості. Станом на 22.09.2012 року усі клопотання є розглянутими.

       В ході проведеного узагальнення встановлено, що станом на 22.09.2014р. слідчим суддею  Літинського  районного суду  направлено 2 особи до медичного закладу для проведення амбулаторної психіатричної експертизи.

        Так, ухвалою слідчого судді від 09.07.2014 року до 9-го відділення Вінницької обласної психо-неврологічної лікарні  ім..О.І.Ющенка  було направлено підозрюваного Б., який підозрюється   у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.15, ч.2ст.152 КК України. Підставами примусового направлення особи для проведення судово-психіатричної експертизи, суд зазначив наступне.

   Б. за життя був більш ніж тричі судимий за вчинення умисних тяжких злочинів, один з яких був зґвалтування, двічі відбував покарання у місцях позбавлення волі, що підтверджується вимогою про судимість, показами свідків, постановою. В 2000 році, будучи ще неповнолітнім, Б. вчинив вперше умисний тяжкий злочин, після чого вчинив ще ряд злочинів за які судимість жодного разу не погашалась та не знімалась. Крім того, Б. був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, однак  він повторно, вчинив умисний тяжкий злочин. 13.06.2014 під час затримання Б. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, останній повідомив, що погано пам’ятає обставини вчинених ним кримінальних правопорушень , скаржиться на затьмарення свідомості,  також він  не вміє читати та писати, що свідчить про порушення його інтелекту та пам’яті.  Самі обставини злочинів, а саме те, що вони були вчиненні відносно особи похилого віку та спосіб їх вчинення дають можливість стверджувати про затьмарення свідомості Б. Тому  для з’ясування психологічного стану підозрюваного на час вчинення кримінальних правопорушень, судом призначено психіатричну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам 9-го відділення  Вінницької обласної психо-неврологічної лікарні ім. О.І. Ющенка.

   Іншою ухвалою слідчого судді від 18.08.2014 року до 9-го відділення Вінницької обласної психо-неврологічної лікарні  ім..О.І.Ющенка  було направлено підозрюваного М. який підозрюється   у вчиненні злочину  передбаченого  ч.1 ст.115 КК України. Підставами примусового направлення особи для проведення судово-психіатричної експертизи слугувала поведінка підозрюваного. Він стверджував, що під час   затьмарення свідомості  убив найкращого товариша.  Тому для визначення психологічного стану підозрюваного виникла необхідність  у направленні підозрюваного до  9-го відділення Вінницької обласної психо-неврологічної лікарні ім.О.І.Ющенка для проведення  судово-психіатричної експертизи.

    При направленні підозрюваних для проведення психіатричної експертизи слідчим суддею районного суду застосовувались норми ст.509 КПК України, де зазначено, що, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є  2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо). Також суддями були застосовані вимоги  ч. 2 ст. 509 КПК України, якою передбачено, що  питання про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи під час досудового розслідування вирішується слідчим суддею.

Варто зазначити, що проблемних питань при розгляді даної категорії справ у слідчого судді не виникало. Жодна із вищевказаних  ухвал не оскаржувалась в апеляційному порядку. Станом на 22.09.2014 року  усі ухвали набрали законної сили та виконуються.

         Що стосується практики розгляду клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а саме:

- практика розгляду слідчими суддями скарг на постанови слідчого,
прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих
(розшукових) дій, в тому числі скарг на рішення слідчого, прокурора про
відмову в задоволенні клопотання про залучення експерта;

- практика розгляду слідчими суддями клопотань сторони захисту про залучення експерта, поданих після відмови слідчого, прокурора в задоволенні такого клопотання (ч. 1 ст. 244 КПК);

- практика розгляду слідчими суддями клопотань про проведення допиту свідка (свідків) в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 225 КПК. Також інформація про практику постановлення слідчими суддями ухвал про проведення допиту тяжко хворого свідка, потерпілого в ході виїзного судового засіданні на підставі ч. 2 ст. 225 КПК України, то з даних категорій провести узагальнення судової практики не можливо, оскільки до суду такі клопотання не надходили.

     Зважаючи на те, що чинним КПК вперше введено поняття  «слідчий суддя», який наділений повноваженням здійснення судового контролю у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід вказати на те, що слідчі судді відіграють  значну роль у підвищенні якості досудового розслідування та дотриманні прав, свобод учасників кримінального провадження, забезпеченні ефективного та неупередженого розслідування  кримінальних правопорушень адже саме він уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінально-процесуального примусу, проведення слідчих та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права людини, розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого та прокурора.

  Голова суду                                                                               Білик Н.В.

Вик.Сарафинюк І.М.

тел..(04347) 2-14-05